Словник Української Мови
Буква
1. Спадкоємність у розвитку, діяльності, передача та продовження традицій, досвіду, влади або функцій від попередників до наступників.
2. Юр. Перехід прав та обов’язків від однієї особи (правонаступника) до іншої внаслідок закону, договору або спадкування.
Приклад 1:
Обіймає вона наступництво поколінь, той доробок має бути збагачений і переказаний багатьом поколінням. Солідарність повинна пробуджувати в особі рівність через використання чиїхось плодів праці: «… людина, яка є суб’єктом праці, хоче прислужитися колективам сучасних знарядь, перш за все, мусить у пізнавальний спосіб освоїтися з плодом праці тих людей, які винайшли знаряддя, запланували, збудували, поліпшили, і які роблять так і надалі» [3].
— Котляревський Іван, “Енеїда”