Словник Української Мови
Буква
1. Зв’язок між попередніми й наступними етапами, явищами, діями в розвитку чого-небудь; послідовність і спадкоємність у зміні одного іншим.
2. Спец. Властивість системи або процесу, що полягає в збереженні та передаванні певних елементів, характеристик або знань від попереднього стану до наступного, забезпечуючи цілісність і безперервність розвитку.
Приклад 1:
Характер забезпечує відносну стабільність особистості, її певну не- залежність від різних ситуацій, наступність та логіку в її поведінці. Іно- ді риса характеру викликає поведінку, яку сама особистість засуджує (впертість, лінь, гордість), але перебудувати яку людині не вдається, бо вона звикла так робити.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”