1. Жін. до настроювач; особа, яка професійно займається настроюванням чого-небудь (музичних інструментів, радіоапаратури, верстатів тощо).
настроювачка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Жін. до настроювач; особа, яка професійно займається настроюванням чого-небудь (музичних інструментів, радіоапаратури, верстатів тощо).
Відсутні