Значення
-
Психічний стан, настрій, внутрішнє почуття, яке визначає сприйняття та поведінку людини в певний момент.
-
Схильність, готовність до певних дій, думок або переживань; налаштованість.
-
заст. Дія за значенням настроїти, настроювати (наприклад, музичного інструмента).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. настроєння, р. настроєння, д. настроєнню, з. настроєння, о. настроєнням, м. настроєнні, к. настроєння