Значення
-
Психічний стан, що характеризується певним спрямуванням думок, почуттів, волі; внутрішня готовність до певних дій, переживань або сприйняття чогось.
-
Схильність, внутрішнє прагнення до чого-небудь; налаштованість на певний лад.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. настроєність, р. настроєності, д. настроєності, з. настроєність, о. настроєністю, м. настроєності, к. настроєносте