НАСТРІ́ЛЮВАТИСЯ, дієсл., недок., рідко.
1. Досягати певної кількості, обсягу, частоти влучань у ціль у процесі стрільби (переважно про накопичувальний результат тренувань або змагань).
2. Пас. до настрілювати (набувати певних властивостей, точності внаслідок пристрілювання зброї).