**НА́СТРІЧУ**, присл. Те саме, що назу́стріч; у напрямку до кого-, чого-небудь, що рухається.
настрічу
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не гасіте ж святого огню, Щоб, як поклик настане, Ви могли щиросердно сказать: «Я готовий, о пане!» Довго ще міркували дітки Над пророцькою річчю, Коли сам він нечутно пішов Ночі й пітьмі настрічу. Довго висів і смуток, і жаль Над мовчущими дітьми, Поки темний його силует Щез зовсім серед пітьми.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |