1. Алкогольний напій, виготовлений настоюванням горілки, спирту або іншої міцної основи на ягодах, плодах, травах, корінні чи інших ароматичних речовинах.
настойка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Се, бгатці, — каже, — така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку. Да й обніс усіх; не минув і Василя Невольника, хоч той стояв собі оддалік, мов у монастирі служка перед ігуменом.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |