1. Який настоявся, набрав певної міцності, смаку чи аромату внаслідок тривалого стояння (про напої, страви, трави тощо).
2. Який довго перебував у якомусь середовищі, просочився його властивостями, запахами.
настояний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра – казкою казок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |