Значення
-
НАСТОВИ́К, -а, чол. 1. Мисливський термін. Заєць-русак, який народжується ранньою весною, коли ще лежить сніг, вкритий твердою кіркою (настом).
-
Діалектне. Вітер, що спричиняє утворення насту на снігу; також період, коли дме такий вітер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. настовик, р. настовика, д. настовикові, з. настовика, о. настовиком, м. настовикові, к. настовику