настовбурчити

1. Підняти догори, наїжити (шерсть, пір’я, щетину тощо), зазвичай виражаючи певний стан (страх, агресію, настороженість).

2. Те саме, що настовбурчитися; надати чомусь стирчати, випинатися в різні боки (про одяг, тканину, предмети).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |