насторочити

[nɑstorot͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. **насторочити**, -чу, -чиш, док., перех., рідко. Те саме, що насторожити. Наставити, підняти догори (вуха, голову тощо), прислухаючись або придивляючись до чогось; нагострити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я насторочу, ти насторочиш, він насторочить, ми насторочимо, ви насторочите, вони насторочать

Більше записів