1. Який настовбурчився, піднявся догори (про шерсть, пір’я, волосся); скуйовджений, наїжачений.
2. Який має набурмосений, сердитий або незадоволений вигляд; похмурий, насуплений (про людину або її обличчя).
настобурчений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |