1. Дія за значенням наставляти¹, наставлятися¹; настанова, настановлення.
2. Дія за значенням наставляти², наставлятися²; наставлення.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням наставляти¹, наставлятися¹; настанова, настановлення.
2. Дія за значенням наставляти², наставлятися²; наставлення.
Приклад 1:
« Тому що заповідь є світильник, і наставляння – світло, і повчальні повчання — шлях до життя» [47]. З переліку мотивів, що спонукають людину до праці, мають бути ті, котрі спричинюють у неї задоволення від самого процесу роботи і її результатів, а не ступінь винагороди або суспільне становище, яке вона займає.
— Котляревський Іван, “Енеїда”