наставляння

1. Дія за значенням наставляти¹, наставлятися¹; настанова, настановлення.

2. Дія за значенням наставляти², наставлятися²; наставлення.

Приклади вживання

Приклад 1:
« Тому що заповідь є світильник, і наставляння – світло, і повчальні повчання — шлях до життя» [47]. З переліку мотивів, що спонукають людину до праці, мають бути ті, котрі спричинюють у неї задоволення від самого процесу роботи і її результатів, а не ступінь винагороди або суспільне становище, яке вона займає.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |