настачений
[nɑstɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Настачений — прикметник, утворений від дієслова “настати”, що означає стан, коли щось настало, наступило, почалося або запанувало.
-
У спеціальному вжитку (наприклад, у літературознавстві або філософії) може вживатися для позначення ідеї, епохи, стану, який утвердився, став домінуючим або актуальним (наприклад, “настачена епоха Просвітництва”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. настачений, р. настаченого, д. настаченому, з. настаченого, о. настаченим, м. настаченім