1. Щільна, тверда кірка снігу, що утворюється на поверхні снігового покриву внаслідок підтавання та наступного замерзання.
наст
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А коли хто і з товариства зніме з сідала у сусіда курку чи пізня, ‘ розчинять, спечуть, настромивши на спичку, з’їдять-.-=_.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |