Словник Української Мови
Буква
Насос, -а, чол. 1. Пристрій для перекачування рідин або газів, створення їхнього напору чи розрідження; помпа. Водяний насос. Повітряний насос. Ручний насос.
2. Спец. Машина для нагнітання рідини або газу під тиском. Поршневий насос. Відцентровий насос.
Приклад 1:
Китайці значно раніше за європейців навчилися безперервно нагнітати повітря у плавильну піч для виробництва сталі, винайшли тачку на колесах, віялку для зерна, ланцюговий насос з лопатками чи ковшами для піднімання землі чи води, кермо для судна тощо. Високого рівня досягла у Стародавньому Китаї народна медицина.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”