1. Той, хто насміхається з когось або чогось, глузує, висміює; глузівник.
2. (у літературознавстві) Літературний персонаж, образ або авторська маска, що висловлює критичне, іронічне ставлення до дійсності через сатиру, гумор або сарказм.
насмішник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |