наслухати

Приклад 1:
Кирило ж, так той, навпаки, нагнувся до чобіт і став наслухати кучугуру: — Хтось бекає, та де? — А може, то нам причулося?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
русявий (запах волосся)?… так завжди — iно станеш приглядатися зблизька, розсипається, дробиться — не збереш, голодувала вона без неї тяжко, просто фiзично: мов на безводдi абощо, почути б — живої, щирої, щоб iнтонацiєю отою спiвучою, наче струмок жебонить, ко‑ли зоддалеки наслухати, хлюпнуло — їй‑бо, пiддужчала б! — в тiй хвилинi вiн згадав, без усмiшки, як колись, класi в п’ятому, сидячи на уроцi української мови, тайко‑ма нюхав фарби, схованi пiд партою, а вчителька, пiдско‑чивши, швиргонула ними, аж зi стуком розлетілися по проходу, — ну певно ж, тiльки вчителька української мови здатна щось такого встругнути, чогось вони, мов на пiдбiр, усюди — найтупiшi, найзлобнiшi бабери, оскаженiло ревнi служаки, достоту сержанти‑хохли в совєцькiй армiї, — ти не думаєш, що тут комплекс нацiональної неповноцiнностi грає на всю?… Так вони розмовляли — коли ще розмовляли, бо розкривався — дiлився чимось iз себе‑внутрiшнього — вiн навзагал і помалу, рипуче: не звик, якiсь там дверцята в ньому да‑авно, вiдай, позаклинювало, що й завiси ржею побралися, — Господи, що ж то за шлюб у хлопа був, га?… Для чужих, а значить для всiх, крiм, може, одного‑двох товаришiв (спiльних друзiв у них було — тьма, i вона доволi хутко впевнилася, що жоден з‑посеред того гурта, навiть недурнi хлопи з кiльканадцятилiтнiм стажем приязнi, його, властиво, не так щоб i знали, вiн їх знав: бачив!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”