наслідуватися

1. (у філософії, особливо в ідеалістичній системі Гегеля) Бути логічним продовженням, результатом розвитку, витікати з чогось як необхідний висновок; розгортатися, виявлятися як наслідок.

2. (застаріле) Спадкуватися, переходити у спадок; отримуватися у спадщину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |