Значення
-
Той, хто наслідує когось або щось; наступник, продовжувач справи, традицій, ідей попередників.
-
У цивільному праві: фізична або юридична особа, яка набуває майнові права та обов’язки померлого (спадкодавця) в порядку спадкування; спадкоємець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наслідувач, р. наслідувача, д. наслідувачеві, з. наслідувача, о. наслідувачем, м. наслідувачеві, к. наслідувачу