1. Який є результатом, наслідком чогось; такий, що випливає з чогось як висновок або продовження.
2. У мовознавстві: такий, що виражає наслідок, причинно-наслідковий зв’язок (про сполучники, речення).
наслідний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тульчинський Цілую сей преславний меч варязький, Наслідний дорогий клейнод лицарський, Що не покину в нужді побратима, Як брата брат, як рідний батько сина! Все пополам, свобода і неволя, Велике щастє і тяжка недоля!
— Невідомий автор, “Baida Kniaz Vishnieviets Kii Pantielieimon”
Частина мови: прикментик () |