Словник Української Мови
Буква
1. Який є наслідком чогось, випливає з чогось як результат, наслідок.
2. У логіці та філософії: такий, що встановлює зв’язок між підставами та висновком; що стосується логічного слідування.
3. У праві: такий, що настає як юридичний результат певної події чи дії; пов’язаний із правовими наслідками.
Приклад 1:
Використання слів, які виражають дійсний причинно- наслідковий зв’язок, потрібно здійснювати вивірено і чітко. Потрібно на увазі що, використовуючи зв’язування певного роду, комунікатор починає з того явища, яке вже відбувається, та з’єднує його з тим явищем, яке він хоче визвати.
— Котляревський Іван, “Енеїда”