1. Посіяти щось у великій кількості або на значній площі; засіяти.
2. (переносне значення) Поширити, спричинити появу явищ, почуттів, думок тощо (зазвичай негативних).
Словник Української Мови
Буква
1. Посіяти щось у великій кількості або на значній площі; засіяти.
2. (переносне значення) Поширити, спричинити появу явищ, почуттів, думок тощо (зазвичай негативних).
Приклад 1:
По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених вподовж ночовок.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”