1. Знайти когось або щось внаслідок пошуків, довгих зусиль; відшукати.
2. (У пасічництві) Знайти, виявити рій бджіл, що вилетів із вулика, щоб його зловити.
нашукати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона виїхала з сином до Туапсе раніш од чоловіка й усієї сім’ї, бо треба було попереду нашукати в Туапсе квартиру на літо, поки ще забудується їх «участок». Туапсинська колонія цікаво придивлялася до трьох нових жителів, що прибули до них.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |