1. (розм.) Різко, з силою вдарити когось або щось, штовхнути, пхнути.
2. (перен., розм.) Різко сказати комусь щось образливе, неприємне, зробити різкий докір.
наштрикнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Семен витягнув шаблю й хотів наштрикнути горобця на шаблю, та горобчик вже, видно, був стріляний, бо зірвавсь зі стовпа, перелетів над Петром і повис на стелі… Петрова рука сама собою зірвала з голови шапку, і ось вони вже вдвох — Семен шаблею, Петро шапкою — стали виганяти горобця в двері. Та він ніби дрочився з ними, бо сновигав з мухою в животі по намету і не переставав цвірінькати-захлинатись.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |