1. (розм.) Накопати, накидати землі, утворити риттям яму або насип.
2. (перен., розм.) Приховати, заховати щось, зазвичай швидко або неохайно.
3. (перен., жарг.) Придбати, дістати (часто нечесним шляхом) значну кількість чогось, накопичити.
нарити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За годину могло нарити кілька купок свіжої землі. Це було схоже на виверження мініатюрного вулкана.
— Невідомий автор, “Tania Zgori Vniz Kniga Strakhiv”
Частина мови: дієслово () |