Значення
-
Жінка, яка відповідає за наряд (розподіл робіт, чергування) серед робітників або службовців у певному колективі.
-
У військовій справі — солдатка або сержантка, яка призначається для видачі речей зі складу (обмундирування, спорядження) особовому складу підрозділу.
-
Заст. Жінка, яка керує одягом, убранням, гардеробом (наприклад, у театрі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нарядниця, р. нарядниці, д. нарядниці, з. нарядницю, о. нарядницею, м. нарядниці, к. наряднице