1. (істор.) Посадовець у козацькому війську, зокрема в Запорозькій Січі, який відповідав за видачу зброї, амуніції, провіанту та іншого майна (наряду).
2. (істор., рідше) Той, хто відповідав за розподіл робіт (нарядів) серед козаків або селян.
нарядник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |