наряд-комплект

1. Спеціально скомпонований набір одягу, взуття та аксесуарів, призначений для виконання певних робіт або службових обов’язків, що видається за встановленими нормами (наприклад, робітникам, військовослужбовцям, студентам).

2. У військовій справі — встановлений комплект речей особистої майнової відповідальності військовослужбовця (уніформа, взуття, спорядження), що обліковується та зберігається за певними правилами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |