нарукавник

[nɑrukɑʋnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Елемент одягу, що надівається на рукав для його захисту від забруднення, пошкодження або як відмінний знак; може бути виготовлений з тканини, шкіри, пластику тощо.

  2. Історичний предмет одягу у вигляді довгого, часто розшитого наруча, що був частиною традиційного вбрання деяких народів або старовинного костюма.

  3. Спеціальна пов’язка на рукаві (часто червоного кольору), що є знаком належності до добровільної народної дружини, червоної гвардії або подібних формувань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарукавник, р. нарукавника, д. нарукавникові, з. нарукавник, о. нарукавником, м. нарукавникові, к. нарукавнику

Більше записів