1. Призначений для носіння на руці, що кріпиться на руці або призначений для неї.
2. Який знаходиться, розташований або відбувається біля руки, поруч із рукою.
наручний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Передньоазійська металічна техніка в іранських кочових ордах, що рухалися як один потік лави від Туркестану до Подунав’я, мала, певно, дуже наручний міст для свого переходу в Чорномор’я, але чи одиноко сею дорогою ішла? А ще більше питання — чи круги її впливів сею кочовою людністю обмежались?
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: прикментик () |