1. На руці, на руках; способом, що передбачає використання рук або носіння, кріплення чогось на руці.
2. У значенні прислівникової характеристики: так, що виконується вручну, без застосування механізмів або машин.
Словник Української Мови
Буква
1. На руці, на руках; способом, що передбачає використання рук або носіння, кріплення чогось на руці.
2. У значенні прислівникової характеристики: так, що виконується вручну, без застосування механізмів або машин.
Приклад 1:
— Звісно, що коло дому… ловкий погній… і наручно буде… — вирвався з радою рудий Панас. — За два дні вже пан самі обміркують… Ми не хочемо зразу… бо ви в нас добрі, спасибі ласкавому пану і вашій пані… Вони нас ніколи не забували… — Авжеж… чи порошку там, чи мазі якої… звісно, наші пани… Оставайтесь здорові… І поки виходили люди, усі стояли немов закляклі, тільки Аркадій Петрович теребив в руці серветку.
— Невідомий автор, “Koni Nie Vinni Kii Mikhailo Mikhail”