нарубень

[nɑrubɛnʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У техніці та промисловості — позначка, зарубка або риска, яку роблять на поверхні матеріалу (металу, дерева тощо) для визначення лінії подальшої обробки, розрізу чи складання.

  2. У переносному значенні — точний орієнтир, межа або норма, до якої щось доведено або якої слід дотримуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарубень, р. нарубень, д. нарубень, з. нарубень, о. нарубень, м. нарубень, к. нарубень

Більше записів