нарости

1. (у ботаніці) Пагони, що виростають на стовбурі або гілках дерева зі сплячих бруньок, зазвичай після пошкодження або обрізання.

2. (у лісівництві) Молоді пагони, що з’являються на стовбурах та коренях дерев після рубки; поросль.

3. (у сільському господарстві) Нові пагони, що утворюються на багаторічних рослинах (наприклад, на виноградній лозі) протягом вегетаційного періоду.

Приклади вживання слова

нарости

Приклад 1:
Петро пішов на нього і вже було вперся у нарости гостряками шабель, як раптом затерп: невидимою крижаною рукою з його голови хтось потихеньку почав знімати і піднімати угору шапку… Петро — вмер… А шапка тим часом вже відривалася й покидала його разом зі своїм теплом… Розхитаний ще увечері чоботом пана Ясельського зуб захилитався на всі боки і з переляку чи хтозна від чого випав з рота і лунко вдарився об лезо шаблі… Та це ще було не все: Петро відчув, як разом із шапкою невідома чорна рука зняла, зграбастала з нього голову і він лишився по плечі у темені без голови… Голова пішла кудись разом із шапкою, і тепер Жбурові не було чим ні крикнути, ні дихнути. Щоправда, без голови плечам і ногам полегшало, та все ж таки як тепер бути без вусів?..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
З огидою згадувала вакханалiю в «гранд-Отелi»… (…У вiкно бились краплi мжички…) …Згадувала спорзне, звiряче обличчя гладкого типа i гнiйнi нарости на його животi. Тодi в її очах загорiлися порожнi фосфорити.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”