2. (Уживається як присудкове слово) Є навмисним, умисним; зроблений спеціально, не випадково.
Приклади вживання слова
нарошне
Приклад 1:
Вулицею не пiду, пройду мимо, бо як по-баче, скаже – нарошне її шукаю.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 2:
То це я нарошне мела, чи як?
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 3:
(А се вже у дiвчат така натура, що котра якого парубка полюбить, то нарошне стане корити, щоб другi його похваляли.) — От, не видала твого Василя, — каже, — i вiдкiля вiн тут узявся?
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
