нарощення

[nɑroʃt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслів “наростити” і “нарощувати“; збільшення чогось у розмірах, обсязі або кількості шляхом додавання нових частин, нашарування.

  2. Те, що нарощено, додано до чогось; частина або шар, який збільшує розміри, обсяг або масу об’єкта.

  3. У лінгвістиці — морфема, що додається до кореня під час словозміни або словотворення, але не є стандартним флексійним закінченням (наприклад, -ен- у формах “ім’я — імені”, “плем’я — племені”).

  4. У косметології та нігтьовому сервісі — процедура штучного збільшення довжини нігтів або волосся шляхом прикріплення спеціальних матеріалів (гелю, акрилу тощо), а також результат такої процедури.

  5. У медицині — патологічне утворення нової тканини (наприклад, кісткової); екзостоз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарощення, р. нарощення, д. нарощенню, з. нарощення, о. нарощенням, м. нарощенні, к. нарощення

Більше записів