1. Дія за значенням дієслів “наростити” і “нарощувати“; збільшення чогось у розмірах, обсязі або кількості шляхом додавання нових частин, нашарування.
2. Те, що нарощено, додано до чогось; частина або шар, який збільшує розміри, обсяг або масу об’єкта.
3. У лінгвістиці — морфема, що додається до кореня під час словозміни або словотворення, але не є стандартним флексійним закінченням (наприклад, -ен- у формах “ім’я — імені”, “плем’я — племені”).
4. У косметології та нігтьовому сервісі — процедура штучного збільшення довжини нігтів або волосся шляхом прикріплення спеціальних матеріалів (гелю, акрилу тощо), а також результат такої процедури.
5. У медицині — патологічне утворення нової тканини (наприклад, кісткової); екзостоз.