1. Про жінку або самицю тварин: давати життя дитині, потомству; породжувати.
2. Перен. Бути джерелом, причиною появи, виникнення чогось; породжувати, творити.
3. Діал. Народжуватися, з’являтися на світ.
народжувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Начиняти — також: народжувати («начинила вас та й лишила на мою голову»). Н а ч і н к а — святочна страва з кукурудзяної муки; приправа, гарнір до страви.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |