народниця

[nɑrodnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Учасниця народницького руху в Російській імперії другої половини XIX століття, яка прагнула підняти селян на революційну боротьбу, часто через “хождення в народ” для пропаганди своїх ідей.

  2. Представниця українського народницького культурно-просвітницького руху XIX — початку XX століття, яка займалася вивченням, збереженням та популяризацією української мови, фольклору, історії та побуту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. народниця, р. народниці, д. народниці, з. народницю, о. народницею, м. народниці, к. народнице

Більше записів