Значення
-
Медичний метод дослідження, при якому психоактивні речовини (наприклад, барбітурати) вводять пацієнту для тимчасового пригнічення свідомості з метою отримання інформації, що не доступна в звичайному стані; застосовується в психіатрії та психотерапії.
-
У криміналістиці та правоохоронній діяльності — застарілий метод допиту з використанням психоактивних препаратів («сироватки правди») для отримання свідчень, показань або зізнань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наркоаналіз, р. наркоаналізу, д. наркоаналізові, з. наркоаналіз, о. наркоаналізом, м. наркоаналізі, к. наркоаналізе