1. Отримати певне ім’я, назву при народженні або спеціальному обряді; бути названим, нареченим.
2. (переносно) Отримати прізвисько, характеристичну назву, стати відомим під певним іменем через свої якості або вчинки.
наректися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |