Значення
-
Особа, що розповідає історію, оповідає про події у художньому творі (літературному, кіно-, телевізійному, театральному тощо); оповідач, розповідач.
-
У літературознавстві та мистецтві — художній образ, умовна фігура, від імені якої ведеться розповідь у творі; суб’єкт мовлення.
-
Професійний диктор чи актор, який озвучує за кадром документальні фільми, репортажі, аудіокниги, рекламні ролики тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наратор, р. наратора, д. нараторові, з. наратора, о. наратором, м. нараторі, к. нараторе