нараменник

1. Частина обладунку, що захищала плече та верхню частину руки воїна в давнину.

2. Елемент парадного одягу (наприклад, у священнослужителів, окремих військових чиновників), що у вигляді широкої стрічки або нашивки носиться на плечі.

3. Ужиткова або декоративна деталь одягу, що покриває плече, або ремінь, що перекидається через плече для підтримки чогось (наприклад, патронташа, сумки).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |