нар

1. Нар — гірська система в Росії, що простягається вздовж північного узбережжя Кольського півострова; також відома як Хібіни.

2. Нар — річка в Росії, права притока Оки, що протікає в Орловській та Калузькій областях.

3. Нар — село в Росії, розташоване в Калузькій області.

Приклади вживання слова

нар

Приклад 1:
Зелена башта — дуб стрільчастоверхий, підвівшися із ночі чорних нар, виполює черву й гниття пожар зливає свіжим соком — бог упертий. Мов мідь живу, наснажує рослини електрика зеленої землі, але і ти — рослина горда, що співаєш це, не знаючи пощо, колись, мов пень, подолана від тлі, покотишся землі на груди сині, 1 квітня 1936 Золотоморе Йде дощ малин.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”

Приклад 2:
За­ко­луп­не нiг­тем во­лос та й лi­чить: “Раз, два, три…” – так як вiд­бе­ре дев’ять во­ло­сiв, та дев’ятий i рво­не зов­сiм… Пан сот­ник кри­чить, пан пи­сар ре­го­четься… Яв­до­ха Зу­би­ха щось шеп­че та спльовує, а кiт мур­ли­че на усю ха­ту… От так-то у бiд­но­го Ми­ки­ти Ула­со­ви­ча вiдьма вир­ва­ла дев’яте во­лос­ся з лi­во­го уса i нар­ва­ла їх усiх аж восьме­ро, дос­та­ла шма­ток па­пе­ру i за­вер­ну­ла ту­ди теє во­лос­ся, а пан Забрьоха, по­ви­ти­рав­ши сльози, що так йо­му i тек­ли вiд ску­бiн­ня, став пи­та­ти вiдьму, що “ко­ли, – ка­же, – зов­сiм по­во­ро­жи­ла, то вже я й пi­ду?” – Iди, син­ку, здо­ров до­до­му та ля­гай спа­ти, та й жди вiд хо­рун­жiв­ни при­си­лу, щоб слав за руш­ни­ка­ми.
— Григорій Квітка-Основ’яненко, “Grygoriy Konotopska Vidma”

Приклад 3:
палетки Нармера зображено воєнну перемогу Нармера, голова якого увінчана верхньоєгипетською короною (його ім’я написано двома знаками: рибина — нар і кам’яний різець — мер). Ця перемога була здобута, найімовірніше, над ниж- ньоєгипетськими ополченцями, адже на зворотному боці палетки Нармер вже зображений у нижньоєгипетській короні.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 4:
ЄРЕМЕНКО ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ (нар.1932 р.) Відкрив проміжний стан в антиферомагне т- них і феромагне тних кристалах в околі орієнта – ційних ф азових переходів I роду, індукованих зовнішнім магнітним полем.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
ВЛОХ ОРЕСТ ГРИГОРОВИЧ (нар.1934р.) Провів вимірювання залежності подвійного променезаломлення ∆n від температ у р и і д ов- жини світлової хвилі для діелектричних, сегне- тоелектричних, напівпровідникових кристалів.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”