напиток

Рідина, призначена для пиття, що виготовляється з різних речовин (води, молока, соків, трав тощо), часто з додаванням інгредієнтів для надання смаку, аромату або певного фізіологічного впливу.

Харчовий продукт рідкої консистенції, отриманий шляхом приготування (заварювання, настоювання, змішування, газування, бродіння, дистиляції), наприклад: чай, кава, квас, сік, лимонад, вино, пиво.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Тут-таки що мудре само по собi, а то ще ось що: iшла баба вiд ляхiв та несла здоров’я сiм мiхiв, так ми у неї купили, сiм золотих заплатили та в напиток пустили. А староста й каже: — Ну, що мудре, то вже справдi мудре!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Частина мови: іменник (однина) |