Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що напінало — пристрій для напінання (натягування) чогось, наприклад, шкіри при вичинці; розпірка, розтяжка.
2. (перен., рідк.) Те, що викликає напруження, примушує до інтенсивної праці або створює неприємний тиск; стимул, фактор напруги.
Приклад 1:
А от уночі, десь під ранок, коли зверху крізь напинало просочувалася роса, коли сон брав своє і Наливайко, і хан, а з ними й паша з бузою засинали по-справжньому, Шийка розкошував! Він плів лікарям таке, що у тих завмирали вуха.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”