нап’ятник

1. В архітектурі: декоративний елемент у формі п’яти, що завершує шпиль або фіал готичного собору, часто прикрашений візерунком або скульптурним зображенням.

2. У ювелірній справі та мистецтві: прикраса, деталь у формі п’яти (наприклад, на тіарі, окладі ікони тощо).

3. Застаріла назва п’ятки, основи чогось; те, на що щось спирається.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |