напутитися

1. (розм.) Набратися сили, здоров’я, стати міцним, кремезним; вирости, розвинутися (переважно про рослини, тварин, іноді про людей).

2. (перен., розм.) Набратися досвіду, розуму, стати розсудливішим.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |