Древослів

Словник Української Мови

напутити

[nɑputɪtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

(розм.) Надати комусь поради, вказати правильний шлях або спосіб дій; наставити, напутствувати.
(заст.) Приготувати, пристосувати щось для певної мети; налагодити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я напучу, ти напутиш, він напутить, ми напутимо, ви напутите, вони напутять

Більше записів