Значення
-
Жіноча істота (часто фантастична або міфологічна), що супроводжує когось у дорозі, вказує шлях або дає вказівки для подорожі; провідниця, супутниця.
-
У переносному значенні — жінка, яка дає життєві поради, вказує правильний шлях у житті, наставляє; наставниця, порадниця.
-
Застаріла назва жіночої особи, яка за професією чи обов’язком проводила когось, показувала дорогу (наприклад, у незнайомій місцевості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напутниця, р. напутниці, д. напутниці, з. напутницю, о. напутницею, м. напутниці, к. напутнице